Що робити, якщо дитина переживає через свій зріст?
07:00, 16.06.2025
Для початку необхідно вислухати дитину та не відмахуватися від неї фразами на кшталт: «Не вигадуй», «Не зациклюйся», «Що за дурня, ніякий ти не низький». Також не варто заперечувати сам факт, що дитина найнижча або найвища в класі. Завдання батьків – пояснити дитині, що будь-який зріст – це нормально, що всі люди різні та собливі.
Другий крок – допомогти прийняти себе. Поясніть, що всі люди ростуть та розвиваються по-різному. Наприклад, якщо хлопчик низький в 10-12 років, це не означає, що він не витягнеться трохи пізніше. Або, наприклад, якщо дівчинка вже дуже висока в цьому віці, поясніть, що зовсім скоро багато її однолітків теж виростуть. Також варто пояснити, що всі дорослі люди теж мають різний зріст, і це не заважає їм досягати успіху і щасливо жити.
Переключайте фокус уваги. Допоможіть дитині фокусуватися на своїх сильних сторонах, які не залежать від зовнішності. Поясніть, що в світі більше цінуються навички і таланти, а не якісь особливості зросту чи зовнішності. Успіхи в різних сферах життя підвищать впевненість дитини у собі.
Слідкуйте за своїми власними словами. Інколи необережне зауваження щодо зовнішності може стати серйозним комплексом.
Підшукайте приклади серед відомих людей, які перетворили свій зріст на сильну сторону, людей, яким низький або високий зріст не завадив досягти успіху або мети.
Варто також зазначити, що у батьків також має бути здорове ставлення до зовнішності та впевненість у собі. Тоді й дитина буде рости зі здоровою та адекватною самооцінкою.
Що робити, якщо комплекс заважає жити?
На жаль, трапляється й таке, що життя підлітка буквально починає крутитися навколо свого комплексу. Це починає впливати на різні сфери життя дитини. В таких випадках можуть розвиватися тривожні та депресивні стани. Якщо ви помічаєте, що переживання дитини мають дуже негативні наслідки, варто звернутися до спеціаліста, щоб пропрацювати цю проблему. Психолог може допомогти підлітку знайти шляхи до впевненості в собі.
Не залишайте дитину сам на сам зі своєю проблемою, адже відомо багато історій, коли незначний комплекс міг отруювати життя і псувати перспективи.
Другий крок – допомогти прийняти себе. Поясніть, що всі люди ростуть та розвиваються по-різному. Наприклад, якщо хлопчик низький в 10-12 років, це не означає, що він не витягнеться трохи пізніше. Або, наприклад, якщо дівчинка вже дуже висока в цьому віці, поясніть, що зовсім скоро багато її однолітків теж виростуть. Також варто пояснити, що всі дорослі люди теж мають різний зріст, і це не заважає їм досягати успіху і щасливо жити.
Переключайте фокус уваги. Допоможіть дитині фокусуватися на своїх сильних сторонах, які не залежать від зовнішності. Поясніть, що в світі більше цінуються навички і таланти, а не якісь особливості зросту чи зовнішності. Успіхи в різних сферах життя підвищать впевненість дитини у собі.
Слідкуйте за своїми власними словами. Інколи необережне зауваження щодо зовнішності може стати серйозним комплексом.
Підшукайте приклади серед відомих людей, які перетворили свій зріст на сильну сторону, людей, яким низький або високий зріст не завадив досягти успіху або мети.
Варто також зазначити, що у батьків також має бути здорове ставлення до зовнішності та впевненість у собі. Тоді й дитина буде рости зі здоровою та адекватною самооцінкою.
Що робити, якщо комплекс заважає жити?
На жаль, трапляється й таке, що життя підлітка буквально починає крутитися навколо свого комплексу. Це починає впливати на різні сфери життя дитини. В таких випадках можуть розвиватися тривожні та депресивні стани. Якщо ви помічаєте, що переживання дитини мають дуже негативні наслідки, варто звернутися до спеціаліста, щоб пропрацювати цю проблему. Психолог може допомогти підлітку знайти шляхи до впевненості в собі.
Не залишайте дитину сам на сам зі своєю проблемою, адже відомо багато історій, коли незначний комплекс міг отруювати життя і псувати перспективи.
Теги:
Знайшли помилку? Виділіть її та натисніть CTRL+Enter.